Створюємо ліси разом!

Кожного року, на початку весни, у школі проводиться еколого-натуралістичні свято "День зустрічі птахів". З допомогою батьків учні виготовляють шпаківні, годівниці та штучні гніздівлі для птахів (дублянки, синичники), а також беруть участь у конкурсі малюнків. Цього року учні нашого закладу виготовили та передали в державне підприємство "Вінницька лісова науково-дослідна станція" 50 шпаківень та 50 годівниць. Разом з працівниками лісництва учні школи 1 квітня прийняли участь в природоохоронній акції "Створюємо ліси разом" та розвішали нові домівки для птахів в околицях нашого міста. Бережемо природу разом!

Пам'ятка батькам

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

На жаль, все частіше трапляються випадки залякування серед дітей, і вони демонструють, наскількі трагічними можуть бути наслідки булінгу для окремої дитини, сім’ї та навіть громади. Залякування може призвести до низької самооцінки, суїцідальних думок, гніву та інших психічних і фізічних проблем. Саме тому педагогічним колективом закладу розроблено алгоритм заходів щодо протидії боулінгу в дитячому колективі.

АЛГОРИТМ ДІЙ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

1.                Класний керівник зобов’язаний відвідати родину із числа сімей, діти яких систематично порушують правила внутрішкільного розпорядку школи (систематичне запізнення на уроки, порушення дисципліни під час перерв та уроків, провокування конфліктних ситуацій у школі, використання нецензурних слів, схильність до шкідливих звичок) або є учасниками булінгу. Попередньо домовитись, у телефонному режимі, з батьками про відвідування родини, зазначивши мету та ціль відвідування.

2.                Скласти акт обстеження умов проживання дитини.

3.                Розробити та узгодити план спільних дій з батьками щодо усунення даного правопорушення.

4.                Погодити графік проведення індивідуальних консультацій педагогами соціально-психологічної служби закладу.

5.                Надати звіт про проведену роботу заступнику директора з виховної роботи.

План заходів закладу щодо протидії булінгу

                                                                                                                                                                                                                                         «Затверджую»

Директор         О. Козлов

15 вересня 2018 року

План заходів

щодо запобігання та протидію цькуванню (булінгу)

на 2018-2019 навчальний рік

№ з/п	Назва заходу	Дата проведення	Цільова група	Відповідальні
1.	Організація консультативної допомоги практичним психологом та соціальним педагогом учасників освітнього процесу	Постійно	Учні 1-9-х класів	Практичний психолог Фурман В.В.
2.	Тренінгові заняття для учнів та батьків з антибулінгу відповідно до тем	Вересень-травень (1 раз на тиждень)	Батьківська та учнівська громади 1-9-х класів	Класні керівники 1-9-х класів
3.	Анкетування учнів з метою виявлення ознак булінгу в учнівському колективі	Листопад, квітень	Учні 1-9-х класів	Практичний психолог Фурман В.В.
4.	Моніторинг «Мапа школи» з метою виявлення ризикових зон та зон комфорту у школі та на прилеглій до школи території	Листопад, лютий	Учні 1-9-х класів	Педагог-організатор Півторак С.В., шкільні омбудсмени, рада лідерів та командирів
5.	Педагогічна рада щодо антибулінгової кампанії у комунальному закладі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14 Вінницької міської ради»	01.11.2018	Педагогічний колектив закладу	Заступник директора з виховної роботи Побережник О.С.
6.	Підготовка та презентація буклетів з алгоритмами дій в разі вчинення булінгу до дитини та контактними даними організацій, куди можна звернутися за допомогою	26-30.11. 2018	Учні 1-9-х класів	Практичний психолог Фурман В.В.
7.	Панельна дискусія «Як подолати булінг»	12.02.2019	Педагоічний та учнівський колектив закладу	Адміністрація школи, рада лідерів та омбудсменів, голови МО, члени ради профілактики злочинів та правопорушень, практичний психолог
8.	Анкетування учнів «Градус комфорту на уроці», з метою з’ясування рівня партнерських та доброзичливих відносин між вчителями та учнями	28.01-18.02.2019	Учні 5-9-х класів	Заступник директора з виховної роботи Побережник О.С., педагог-організатор Півторак С.В., Практичний психолог Фурман В.В. шкільні омбудсмени та медіатори
9.	Анкетування батьків «Зони ризику та комфоту. Чи знаю я свою дитину?» з метою надання батькам алгоритму дій у випадку, коли дитина відчуває психічний дискомфорт та страждання	Лютий	Батьки учнів 1-9-х класів	Заступник директора з виховної роботи Побережник О.С., Практичний психолог Фурман В.В. Класні керівники 1-9-х класів
10.	Соціальні диктанти з творчими завданнями «Зупинимо булінг разом!»	18-22.03. 2019	Учні 7-9-х класів	Практичний психолог Фурман В.В., вчителі української мови та літератури
11.	Брейнстормінг «Безконфліктне спілкування з однокласниками»	18-22.03. 2019	Учні 5-6-х класів	Класні керівники 5-6-х класів
12.	Ігрова програма «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»	16.04.2019	Учні 2-х класів	Педагог-організатор Півторак С.В. рада лідерів та шкільні омбудсмени
13.	Ігрова програма «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»	23.04.2019	Учні 3-4х класів	Педагог-організатор Півторак С.В. рада лідерів та шкільні омбудсмени
14.	Ігрова програма «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»	30.04.2019	Учні 1-х класів	Педагог-організатор Півторак С.В. рада лідерів та шкільні омбудсмени
15.	Соціальна агітбригада «Антибулінг»	07.05.2019	Учні 1-9-х класів	Практичний психолог Фурман В.В.,

Мовою документів

У Законі України «Про освіту» відповідно до статті 1 булінг – моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.

У статті 25 зазначено, що адміністрація закладу здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти; розглядає апеляційні скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу за заявою здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; скликає комісію з розгляду апеляційної скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу та вживає належних заходів реагування відповідно до її рішень; сприяє створенню безпечного освітнього середовища у закладі освіти.

Відповідно до статті 26 директор затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти; розглядає заяви про випадки булінгу від  здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає комісію для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування.

Відповідно до статті 30 заступником директора з виховної роботи  О.С. Побережником КЗ «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 14 Вінницької міської ради» складено план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі; ухвалено на засіданні педагогічної ради порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в КЗ «ЗШ І – ІІІ ст. № 14 ВМР»; порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

Відповідно до статті 53 здобувачі освіти мають право на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти; отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування). Здобувачі освіти зобов’язані: виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти; поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм; відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності); повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Відповідно до статті 54 працівники освіти мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

 Педагогічні працівники зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Відповідно до статті 55 батьки здобувачів освіти мають право отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності; подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу; брати участь у розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти та отримувати інформацію про стан його реалізації.

Батьки здобувачів освіти зобов’язані сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо виявлених фактів булінгу; виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу у закладі освіти.

Що таке булінг?

Що таке булінг?

Булінг (від англ. Bully - хуліган, забіяка, насильник) - психологічний терор, побиття, цькування однієї людини іншою. Є ще модифікації - мобінг і кібербулінг.

Мобінг - дії менш радикальні - обзивання, непристойні жарти, плітки.

Кібербулінг - цькування через інтернет, соцмережі, смс, електронну пошту.

Основні ознаки булінгу:

·                   Нерівність сил агресора і жертви.

·                   Повторюваність насильства. Одиничний випадок - це приватний конфлікт.

Учасники:

У колективі, де відбувається булінг, є умовний розподіл ролей:

·                   Булер (агресор).

·                   Пасивні учасники.

·                   Спостерігачі.

·                   Жертва.

Хто такий булер?

Булер або агресор. Є стереотип, що це діти з неблагополучних сімей або з категорії школярів «сила є-розуму не треба». Але статистика говорить про інше. Часто, це діти з задатками лідера, із хороших сімей, але з «неблагополуччям» у моральній сфері, у розвитку емоційного інтелекту, із підвищеною фізичною активністю і великими претензіями до світу.

Пасивні учасники або «свита»

Це найближче оточення булера. Його друзі або просто ті, хто вирішили, що вигідніше схвалювати його дії (навіть просто сміхом).

Якщо булер популярний у школі, то його поведінку схвалюють, щоб увійти в число вибраних. Але рідко хто зізнається, що переходить на бік «свити» не тільки заради популярності, але в більшій мірі з почуття самозбереження.

Спостерігачі

Вони не завдають ударів, вони не знімають відео, і не схвалюють того, що відбувається. Коли вони бачать цькування, вони не знаходять сил, щоб щось зробити, але і відвести очі теж не в силах.

І в цьому їхня біда, адже відомо, що ті, хто бачать трагедію, отримують велику психологічну травму, ніж жертва. Вони можуть обговорювати це між собою, зрідка обмовитися вдома про те, що відбувається, перетравлювати наодинці з собою, у записах щоденника.

До речі, саме з цієї групи ті, хто в результаті душевних метань, усе ж вирішується вивести проблему в світ дорослих.

Хто може стати жертвою цькування?

Єдиного портрета немає. Жертву вибирають за принципом «не такий», а критерій може бути будь-який: розумний / тупий, худий / жирний, високий / низький, кучерявий / рудий і т.д.

Головне, щоб людина була з низьким рівнем опірності, а інакшість знайти можна в будь-якій людині.

Цькування може тривати у класі роками, тому що ніхто з учасників не бачить безпечного виходу. І саме самозбереження змушує їх адаптуватися під те, що відбувається.

Хто ж винен? Чому взагалі це існує?

·                     Найчастіше це підлітковий вік. І причиною стають фізіологічні передумови. Префронтальна кора головного мозку, яка відповідає за оцінку та контроль ситуації (емоцій, дій), ще не сформована. Саме тому підлітки легше ризикують і кидаються в усі тяжкі. Вони ще не можуть адекватно оцінити, як важливість ситуації, так і її наслідки.

·                     З іншого боку, світ дорослих додає їм «їжі». Чи помічали ви, як багато глузувань у нашому світі, у медіа, у колі друзів, на роботі. Ми самі вчимо знаходити інакшість у людях власним прикладом. Ми насміхалися над політиками, над країною, її недоліками. Наприклад, зараз є дві великі групи. Перша перебільшено пишається країною, а друга з гаслом «треба валити звідси». Крайнощі, як у підлітковому віці. Якщо це робимо ми, то чому не можна їм? Тільки вони йдуть далі, і переходять від слів до справи, так психологічний терор стає ще і фізичним.

·                     У багатьох школах, ще збереглася культура безкарного насильства. Вчителі пояснюють те, що відбувається, як «діти завжди сваряться ... самі розберуться». А давайте спробуємо цю ж схему застосувати в домашніх умовах? І проаналізуємо: зрілий (у всіх сенсах) батько, син, який підняв руку на сестру або маму скаже чітко і твердо «У нас у родині чоловіки жінок не б'ють. Це закон! Винятків не буде! ». І тут усім ясно, що, можливо, у інших таке допустимо, у нас - ні. І питань більше немає. Точно так само і у школі. Якби кожен випадок був, як грім серед ясного неба, як надзвичайна подія, на яку всі реагують адекватно різко, тоді хвороба просто не могла б поширитися, її закупорювали б у зародку. А якщо один раз можна випадково, другий раз переконливо аргументувати, у третьому слізно покаятися, значить, у принципі, можна - і вірус вражає весь колектив ...

Зручне виправдання «Раніше такого не було, діти були добрішими» не витримує критики. Хіба? Це як із війною. Зброя стала могутнішою, але причина не в цьому.

Треба сказати, що переможців і в цій «війні» немає.

Рішення проблеми цькування

Досвід показує, що найбільш ефективний комплексний підхід, який включає роботу з класом, роботу з учителями та індивідуальна робота там, де це необхідно.

Робота з групою (класом)

·        Психолог, який веде таку роботу, може підібрати методики, відштовхуючись від особливостей конкретного колективу і своєї спеціалізації.

·        Підвести до розуміння і визнання, що їх колектив хворий.

·        Встановити правила, де немає місця насильству. З чіткою схемою дій і наслідків. З можливістю звернутися за допомогою і впевненістю, що її отримають.

·        Введення системи моніторингу (це функція дорослого).

·        Розбір по поличках інакшості і знаходимо її (причину цькування) у всіх і в кожному.

·        Опрацьовуємо мотиви нападу. ( "Якщо ти впевнений, що сильний, то бити слабкого, щоб у цьому переконатися, - дуже дивний вибір. Виходить, ущербний не тільки той, кого б'ють, а й той, хто б'є")

·        Важливо, під час роботи не акцентувати на тому, хто був у якій ролі. Про кожну роль потрібно розповісти в загальному, але якщо дитина не зізнається, що била, не дивуємося, приймаємо. Публічна прочуханка - це так само приклад агресії, і це погане «лікування».

·        Щоб підлітки почали надходити інакше, вони повинні бути впевнені, що це безпечно!

Робота з дитиною

Не все можна обговорити у групі, не в усіх є сили зізнатися навіть самому собі. Необхідно створити можливість для звернення, анонімно. Роздати контакти, куди можна написати і записатися на особисту бесіду. Або щоб вони були у класі, у вільному доступі. Але все це можливо, якщо вони повірять, що все сказане залишиться між вами. Для цього має пройти не одне заняття, перш ніж вони почнуть довіряти фахівцеві.

Як визначити, що над дитиною йде цькування

Перелік «дзвіночків»:

·         Зниження апетиту (або навпаки, переїдання), настрою.

·         Прогулює школу або просить часто залишити вдома, «хворіє».

·         Підлітка не запрошують на свята / дні народження. Не розповідає про школу і однокласників, відповідає коротко, не любить цю тему.

·         Уникає спільних шкільних заходів. Критикує те, що раніше вважав цінним. Просить «підвищити статус» за рахунок покупки речей.

·         «Втрачає», «упускає» речі. «Випадково» рве одяг, часто спотикається.

·         Не запрошує однокласників до себе.

·         Ходить, з опущеними плечима.

·         Став більш дратівливим, або навіть агресивним до слабших (брати, сестри, тварини, мама, бабуся).

·         Це можуть бути ознаки чого завгодно, закоханості, підліткових «бур», але так само і булінгу. Але в будь-якому випадку, наявність декількох ознак говорить про те, що дитині потрібна підтримка.

·         Якщо підвести підсумок, то головна причина поширення цього явища це те, що всі учасники не сприймають те, що відбувається всерйоз.

·         Навіть дитина, над якою знущаються, спочатку думає, що це разові ситуації, треба перетерпіти. Усі сподіваються, що цей випадок не такий, що «розсмокчеться». Але на жаль, коли все зайшло надто далеко, підліток може вже не знайти в собі сил і віри попросити про допомогу.

Давайте будемо уважні один до одного!